Компенсація за зруйноване житло і бізнес: що потрібно зробити вже зараз

Автор статті - СЕРГІЙ ЛИСЕНКО

адвокат, керуючий партнер Юридичної компанії GRACERS

За даними Офісу Генпрокурора, збройними силами РФ зруйновано і пошкоджено понад 6 тисяч об’єктів цивільної інфраструктури. Про яку саме суму збитків ідеться, говорити поки що зарано, бо тривають відповідні експертизи, призначені слідчими різних правоохоронних органів, які відпрацьовують звільнені від окупантів території. До того ж, кількість зруйнованих будинків постійно збільшується, бо під брехливі політичні заяви росіян, що вони не воюють із мирним населенням, знищення наших міст триває.

Звісно, настане день, коли їм доведеться за все заплатити. І ми маємо бути до цього готовими. Тому коли мене питають журналісти, чи можуть люди самі зафіксувати всі пошкодження, щоб потім отримати компенсацію не лише від нашої влади, яка нині розробляє відповідні механізми допомоги, а й від країни-агресора, відповідаю, що це обов’язково треба робити. І саме зараз, щоб не втрачати дорогоцінного часу.

Поясню, як правильно це зробити, з огляду на основні питання, які отримую від представників бізнесу та громадян, майно яких було пошкоджено внаслідок воєнних дій.

Почнемо з того, що з метою правильного й повного підрахунку завданої шкоди як фізичним особам, так і бізнесу, варто керуватися загальними положеннями, вказаними у Цивільному кодексі України (глава 82), і профільною постановою Кабінету міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326 (надалі – постанова № 326), якою затверджено порядок визначення шкоди й збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії росії.

Для коректного підрахунку як бізнесу, так і фізичним особам потрібно зробити таке:

1. Визначитись із переліком знищеного, пошкодженого чи викраденого у ході військової агресії майна.
2. Оцінити обсяг і вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна (як для фізичних осіб, так і бізнесу), а також обсяг не отриманої вигоди суб'єктами підприємницької діяльності.
3. Зібрати щонайбільше доказів, а саме:

- документи, що підтверджують право власності чи користування відповідним майном (договори купівлі-продажу, оренди, позички, витяги з державних реєстрів тощо);

- докази, що підтверджують факт перебування цього майна у конкретному місці (якщо йдеться про знищення нерухомості, а також речей, що перебували всередині відповідних приміщень). Це можуть бути фото й відео, які зроблено з камер спостереження, чи свідчення самовидців, які бачили, що відповідна річ перебувала в приміщенні до його знищення чи пограбування російськими військовими мародерами;

- докази, що підтверджують факт знищення чи пошкодження об'єкта нерухомості чи викрадення/знищення майна, крім об'єктів житлової чи нежитлової нерухомості (фото та відеофіксація, подання заяв у поліцію, складання актів фіксації) ;

- докази, що так чи інакше можуть підтвердити вартість знищеного/пошкодженого майна, щоб мати змогу надати грошову оцінку від завданої російською агресією шкоди (в пригоді стануть чеки, товарознавчі експертизи й навіть інформація про ринкову вартість товару станом на момент пошкодження).

Збирання доказів – надзвичайно важливий етап оцінки пошкодженого/втраченого майна, адже за браком доказів, що підтверджують факт наявності майна в особи чи факт перебування цього майна (наприклад, комп’ютера) у будинку, який було знищено внаслідок воєнних дій, очікувати на відшкодування буде проблематично.

Сподіваємось, що компетентні органи, зокрема Мінреінтеграції, Мінекономіки та Мінінфраструктури, будуть лояльними у вимогах надання доказів, які підтверджують факт наявності майна, зокрема таких речей, як побутова техніка, коштовності тощо. Водночас заявникам слід розуміти, що за відсутності доказів, які підтверджують наявність в особи майна чи факт його перебування в районі активних бойових дій, їхні слова будуть братися під сумнів.

Такий прагматизм є доцільним з огляду на можливі шахрайські дії окремих осіб.

Такий підхід до надання якомога більшої кількості доказів для підтвердження наявності знищених чи пошкоджених речей передбачено чинним цивільним законодавством. Натомість урядовою постановою № 326 передбачено, що визначення шкоди й обсягу збитків буде здійснюватися відповідно до методик, які розроблятимуться зокрема Мінекономіки й Фондом державного майна за погодженням з Мінреінтеграції.

Одне з питань, яке доводиться чути від постраждалих, - як правильно збирати докази самостійно і що мають робити правоохоронці й представники органів місцевої влади.

З одного боку, відповіді на питання щодо порядку, механізму й методики, як саме органи місцевого самоврядування і правоохоронні органи повинні були б збирати відповідні докази, надає згадана постанова № 326, з іншого – передбачені там методики наразі лише розробляються.

Отже, варто керуватись тими механізмами й повноваженнями органів державної влади й місцевого самоврядування, які діяли до початку масштабної війни.

Попри те що різноманітні комісії, зокрема й міжнародні, фіксують в Україні факти грубого порушення норм міжнародного гуманітарного права і правил ведення війни, отримання подальших компенсацій залежить від активності власника пошкодженого чи знищеного майна.

Першочергово слід зафіксувати пошкоджене майно на фото- та/або відеозйомку. У разі виникнення пожежі або руйнування будинку необхідно викликати працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій, скласти відповідний акт із зазначенням причини пошкодження майна й отримати його копію.

У випадку руйнування житла потрібно звернутися до місцевої райдержадміністрації із заявою про складання акту обстеження житла. Для цього також важливо зібрати якнайточнішу інформацію про дату й обставини пошкодження майна. Це можна дізнатися з новин, у яких прописують приблизний час і вид обстрілу, якщо ви в цей час були у від’їзді. Також можна спробувати зв'язатися з особами, які залишилися у вашому регіоні й можуть знати більш точну інформацію.

Не зайвим буде звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів із наданням зазначених вище доказів руйнування/пошкодження майна та обов'язково отримати витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За результатами отриманих доказів важливим кроком є проведення експертної оцінки збитків, завданих майну фізичної особи чи підприємства.

Яке майно можна вносити в акт? Положення Цивільного кодексу України передбачають змогу відшкодування завданої шкоди внаслідок протиправних дій третіх осіб фактично щодо будь-якого майна. Натомість спеціально ухвалена Постанова № 326 має обмежувальний характер.

Так, представники бізнесу можуть включати до переліку пошкодженого майна таке:

• вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна (офісні приміщення, заводи, обладнання тощо);
• втрачену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності;
• втрати від неоплачених товарів, робіт та послуг, наданих і спожитих на тимчасово окупованих територіях.

Водночас згідно з цією Постановою особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, можуть розраховувати на відшкодування втрат житлового фонду, об’єктів незавершеного будівництва житлової нерухомості, дачних і садових будинків, фактичні витрати, здійснені для їх відновлення, зокрема:

• вартість зруйнованого й пошкодженого житла, яке потребує відновлення;
• грошову компенсацію постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації;
• вартість зруйнованих і пошкоджених об’єктів малоповерхового житлового будівництва, зокрема дачного й садибного типу, а також їх частин;
• вартість зруйнованих і пошкоджених об’єктів незавершеного житлового будівництва.

Як уже було вказано, Постанова № 326 не містить у переліку втрат фізичних осіб майна, яке відмінне від житлової нерухомості, зокрема автомобілів, побутової техніки тощо. Сподіваємось, що відповідну прогалину буде усунуто вже найближчим часом.

Ще один важливий момент, на який хочу звернути вашу увагу, - це експертиза. Відповідно до узято за основу законопроєкту № 7198 від 24.03.2022 "Про компенсацію за пошкодження й знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації", який готують до другого читання, планується, що експерти й оцінювачі входитимуть до складу комісій з розгляду питань з надання компенсацій̈.

Таким чином, держава планує взяти проведення експертиз на себе. Але таку експертизу на встановлення збитків можна замовити і самостійно.

У разі звернення до правоохоронних органів норми КПК України зобов’язують останніх провести таку експертизу в рамках кримінального провадження (ст. 242 КПК України).

Щодо самих виплат, то порядок компенсацій до повномасштабного вторгнення було затверджено постановою Кабінету Міністрів України №947 від 18 грудня 2013 року. Зміни в цю постанову було внесено 2020 року. Відповідно до зазначеного порядку створено комісії, які ухвалювали рішення про надання грошової компенсації.

Обсяг грошової компенсації постраждалим визначався за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до його розташування, не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла. У разі часткового відновлення житла, яке було зруйновано, але на дату обстеження є повністю або частково відбудованим за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, сума компенсації відповідно зменшувалась.

На практиці цей документ не працював. У період з 2013 по 2019 рік ніхто з постраждалих не отримав компенсації.

Судовий порядок на етапі першої та другої інстанцій для постраждалих теж був безрезультатним. Причина – брак механізму виплати компенсації. Лише Верховний Суд ішов назустріч і присуджував компенсації. Але тут з’являлись інші проблеми – невиконання такого рішення через брак коштів у державі.

Очевидно, що відшкодування завданої шкоди майну як фізичних осіб, так і підприємств внаслідок військової агресії Росії переважно буде відбуватися з репарацій, контрибуцій та іншого виду компенсацій, що будуть стягнуті з неї як із країни-агресора.

З огляду на це постраждалим від війни особам, що намагатимуться отримати компенсації, загалом, а також Мін’юсту зокрема, варто врахувати міжнародний досвід і успішність задоволення цього роду вимог із країни-агресора.

За понад 30 останніх років єдиним позитивним прецедентом у цій галузі стала імплементація рішення Ради Безпеки ООН щодо репарацій Іраку на користь Кувейту після військового вторгнення в 1990-1991 роках.

Так, у квітні 1991 року Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію №687, згідно з якою Ірак було зобов’язано фінансово відшкодувати Кувейту завдані збитки через військову агресію в Перській затоці.

Для контролю за виконанням резолюції було створено Компенсаційну комісію ООН, яка опрацювала понад 2,7 млн. вимог від фізичних і юридичних осіб Кувейту на загальну суму 352,5 млрд доларів. До 2005 року кількість вимог, які підлягали задоволенню, зменшилася до 1,5 млн., а вартість відшкодування – до 52,4 млрд. доларів. Тоді Компенсаційна комісія фокусувалася на задоволенні вимог постраждалих фізичних осіб і не завжди йшла назустріч вимогам урядових і корпоративних структур.

Кошти, за рахунок яких відбувалися відшкодування, брались зі спеціально створеного Компенсаційного фонду ООН, до якого частково надходили відсотки від експортної виручки іракської нафти і нафтопродуктів.

На початку роботи фонду до нього відраховувались 30% експортної виручки з подальшим зменшенням середнього. Вже у 2017 році відсоток вилучень надходжень від експорту становив 3%, у 2018 – 0,5%, у 2019 – 1,5%, у 2020 – знову 3%.

Останню вимогу (з тих, що були відібрані комісією,) було задоволено лише у січні 2022 року.

Очевидним є той факт, що вже зараз органи виконавчої влади загалом, а також Мін’юст зокрема повинні напрацьовувати законодавчу базу й пропонувати юридичні механізми, які б давали змогу реалізовувати майно резидентів російської федерації, які підтримали збройну агресію проти України. Аналогічні механізми необхідно також упроваджувати в інших країнах, які заморозили значну кількість активів резидентів росії, зокрема олігархів.

Однак виникає питання: яка подальша доля цих активів? Чи буде їх реалізовано, а отримані від продажу кошти передані Україні для подальших виплат потерпілим від війни? Відповідей на ці питання наразі немає, лише припущення й теорії.

Зважаючи на це, саме Міністерство юстиції України разом з МЗС України повинно допомогти міжнародним партнерам ухвалити потрібні зміни до їхнього законодавства, яке б давало змогу реалізовувати арештовані активи росії або її резидентів з можливістю подальшої реалізації цих активів і використання отриманих коштів для виплати компенсацій постраждалим від війни в Україні.

А надто тому, що вже 13 країн заявили про розслідування воєнних злочинів, скоєних російськими військовими в Україні.

Окрім того, воєнні злочини, до яких відноситься пошкодження об'єктів цивільної інфраструктури, може розглядати Міжнародний Кримінальний Суд у Гаазі, який керується ст. 5 Римського статуту МКС.

І хоч ні Україна, ні росія не ратифікували Римського Статуту Міжнародного Кримінального Суду, Україна раніше своїми заявами визнала юрисдикцію суду, а після 24 лютого 2022 року близько 42 держав-учасниць Римського Статуту звернулися до МКС щодо розслідування злочинів в Україні. І з огляду на це 2 березня 2022 року Гаазький трибунал в особі прокурора МКС Каріма Хана прийняв рішення про початок повноцінного розслідування воєнних злочинів, актів геноциду і злочинів проти безпеки людства на території України.

Відповідно до ст.75 Римського Статуту МКС суд встановлює принципи відшкодування збитків потерпілим. Суд може визначити у своєму рішенні масштаби і обсяг будь-якої шкоди, збитків, заподіяних потерпілим.

Тож наразі маємо щонайменше теоретичне підґрунтя для відшкодування завданих розв’язаною РФ війною збитків. Проте судовий розгляд може тривати роками. Та в нас немає стільки часу, бо треба відбудовувати нашу країну. І зробити це швидко можна за умови, що заморожені нашими міжнародними партнерами російські активи буде реалізовано, а виручені кошти – передано Україні.