Ключові питання вебінару:
- Детальний аналіз виходу українських компаній на міжнародний ринок з огляду на тенденції, перспективи, поточні проблеми українського бізнесу та можливості для українських компаній.
- Які цифрові інструменти використовувати для пошуку бізнес-партнерів у Великій Британії
- Де шукати інформацію про тендери
- Особливості публічних закупівель у країнах Об’єднаного Королівства Великої Британії

Питання до розгляду:

Інститут групових позовів: перспективи для вирішення проблем та правові можливості
Практика застосування групових позовів в європейських державах
Передумови та законодавчі перспективи формування інституту групового позову в Україні
На які групи правовідносин в Україні можна поширити інститут групових позовів (у тому числі, захист прав споживачів за допомогою групових позовів)

 Збройна агресія рф проти України вплинула на усі сфери життєдіяльності в державі. Не стала виключенням і кримінально-правова сфера, яка зіткнулась з новими викликами - це забезпечення виконання завдань кримінального провадження в особливих умовах. Адже процесуальні обов’язки сторін кримінального провадження не зникли після запровадження воєнного стану, але вони стали обмеженими у їх виконанні з огляду на реалії воєнного стану.

Шановні колеги!
Насамперед прошу звернути увагу на загальновідомі ч.1 та ч.2 ст.1 КПК України:

·        порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України;

·        кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Семен Ханін, керуючий партнер юридичної компанії «АМБЕР», к.е.н.,  адвокат, заслужений юрист України, член Правління ААУ, надав англомовний коментар для Ukrainian Law Firms. A Handbook for Foreign Clients («Українські юридичні фірми. Довідник для іноземних клієнтів»).
Семен Григорович має практичний досвід у сферах фінансового та банківського права, валютного регулювання та контролю, інвестиційних операцій, оподаткування, захисту бізнесу, White-collor crime.
З повним текстом можна ознайомитися за посиланням: https://ukrainianlawfirms.com/reviews/financial-services/

Віримо та наближаємо перемогу.
Слава Україні!

Шановні колеги. Ми ж в першу чергу колеги? А потім вже адвокати, прокурори, судді. І, звісно, повинні з повагою відноситися до думки кожного юриста.

Тому з всією повагою хочу разом поміркувати над деякими тезами Ухвали у справі 991/4761/22 від 17.11.22 Апеляційної палати ВАКС. На мій погляд, шановні колеги прийшли до деяких спірних думок. Я навіть створив рубрику: «Ілійков проти Апеляційної палати ВАКС», де планую висвітлювати спірні думки колег для обговорення між юристами. Сьогодні ми торкнемося рішення ЄСПЛ у справі «Punzelt v. Czech Republic».

Шановні колеги! Ми ж в першу чергу колеги? А потім вже адвокати, прокурори, судді. І, звісно, повинні з повагою відноситися до думки кожного юриста.

Тому з всією повагою хочу разом поміркувати над деякими тезами Ухвали у справі 991/4761/22 від 17.11.22 Апеляційної палати ВАКС. На мій погляд, шановні колеги прийшли до деяких спірних думок. Я навіть створив рубрику: «Ілійков проти Апеляційної палати ВАКС», де планую висвітлювати спірні думки колег для обговорення між юристами. Сьогодні ми торкнемося ЦКУ.

Шановні колеги! Ми ж в першу чергу колеги? А потім вже адвокати, прокурори, судді. І, звісно, повинні з повагою відноситися до домки кожного юриста.

Тому з всією повагою хочу разом поміркувати над деякими тезами Ухвали у справі 991/4761/22 від 17.11.22 Апеляційної палати ВАКС. На мій погляд, шановні колеги прийшли до деяких спірних думок. Я навіть створив рубрику: «Ілійков проти Апеляційної палати ВАКС», де планую висвітлювати спірні думки колег для обговорення між юристами. Сьогодні ми торкнемося рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».

Шановні колеги! Ми ж в першу чергу колеги? А потім вже адвокати, прокурори, судді. І, звісно, повинні з повагою відноситися до домки кожного правника.

Тому з всією повагою, хочу разом поміркувати над деякими тезами Ухвали у справі 991/4761/22 від 17.11.22 Апеляційної палати ВАКС. На мій погляд, шановні колеги прийшли до деяких спірних думок. Я навіть створив рубрику: «Ілійков проти Апеляційної палати ВАКС», де планую висвітлювати спірні думки колег для обговорення між юристами. Так, звісно, в першу чергу ми торкнемося саме рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії».

За час війни у нашій державі кожна без винятку українська дитина у будь-якому разі зазнала порушень своїх законодавчо закріплених прав. Навіть якщо у дитини відсутні тілесні ушкодження, дитина не зазнала експлуатації, що завдають шкоди будь-якому аспекту добробуту дитини, сексуального насилля, катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання, має місце порушення її основних прав.

Хоч як би ми не хотіли цього усвідомлювати, кожен неповнолітній громадянин України внаслідок воєнної агресії російської федерації проти України зазнав порушень своїх основних прав, закріплених у Конституції України та нормах міжнародного права, таких як: право на особисте життя та захист від посягання на нього, право на розвиток, здоров’я, турботу, право на відпочинок та на дозвілля, право на освіту і родину. Та це, на жаль, не весь перелік порушених прав. Хто, як не ми, повнолітні громадяни України, може захистити майбутнє нашої держави – дітей?

Антикорупційне правосуддя очима судді та адвоката. Що потрібно для становлення верховенства права, чому в суспільстві все ще низький рівень довіри до судів, якими досягненнями може пишатися ВАКС, де проходить межа між критикою та хейтом, чи є сьогодні протистояння між ВАКС та адвокатами — на ці та інші питання в інтерв’ю ЮГ відповіли Віра Михайленко - суддя Вищого антикорупційного суду, к.ю.н., та Семен Ханін - адвокат, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н.

Між «отруйним деревом» та «неминучим виявленням»

Насамперед я хотів би подякувати колегам – суддям Верховного Суду Олександрі Яновській за статтю «Доктрина заборони використання «плодів отруйного дерева» та винятки з неї», та Аркадію Бущенку за аналіз судової практики щодо допустимості доказів та аналізу доктрини «неминучого виявлення» (pro et contra), а також за його статтю «Неспростовані презумпції», судді Вищого антикорупційного суду Вірі Михайленко за статтю «Про favor defensionis у кримінальному провадженні» та усім колегам, хто кожен день своєю працею розбудовує практичне застосування юридичної науки.

Семен Ханін, адвокат, керуючий партнер юридичної компанії «АМБЕР», к.е.н., заслужений юрист України, член Правління Асоціації адвокатів України

Плідно працюючи з Вищим антикорупційним судом (ВАКС), я зіткнувся з випадком, який надихнув на створення нового критерію обґрунтованості підозри. З огляду на те що скромність породжує бідність, хай його назвою буде критерій Ханіна.

Визначення: повідомлення про підозру може вважатися обґрунтованим, коли, крім іншого, наявні докази, які достеменно переконують, чому саме цій особі повідомлено про підозру, а не іншій. Тобто не існує інших осіб, яким можливо було б повідомити про підозру в тому ж самому кримінальному правопорушенні з тими самими наявними доказами або з аналогічними доказами, по суті, змінивши в повідомленні про підозру тільки прізвище.

До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло клопотання від детектива Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) про арешт майна, вилученого під час обшуку. Звертаючись саме з клопотанням про арешт майна, детектив посилається на норми Кримінального процесуального кодексу України (далі -  КПК), що стосуються тимчасово вилученого майна. Тобто так і не зрозуміло позиція детектива НАБУ – вищевказане майно є тимчасово вилученим майном, чи вилученим майном, що було прямо зазначено в ухвалі слідчого судді на обшук. Слідчий суддя ВАКС розглядаючи вказане клопотання таки накладає арешт на майно, але виходячи зі змісту клопотання не зрозуміло якого майна: тимчасово вилученого майна, чи вилученого майна, що було прямо зазначено в ухвалі слідчого судді на обшук.

Захід був організований Київським університетом права Національної Академії Наук України, присвячений до дня підписання у м. Рим (4 листопада 1950 року) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Під час виступу пані Людмила розкрила тему законопроектної роботи щодо моделей запровадження суду присяжних в Україні. В межах окресленої теми було проаналізовано проект Закону 3843 від 14.07.2020 «Проект Закону про суд присяжних».

Обставини справи

До Вищого антикорупційного суду (далі ВАКС) надійшло клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні до 20 жовтня 2022 року.

Позиція детектива

Подане клопотання підтримав.

Позиція захисту

Частина захисників наполягали на більшому строку для ознайомлення з матеріалами та частина захисників на відмові в обмеженні строків для ознайомлення з матеріалами у кримінальному провадженні, де строк досудового розслідування після повідомлення про підозру був продовжений до 4 місяців.

Керуючий партер юридичної компанії  Amber Law Company, адвокат, к.е.н., заслужений юрист України, член Правління ААУ - Семен Ханін став автором матеріалу видання The Legal 500: Tax Country Comparative Guide. 

Семен Ханін підготував розділ із оглядом податкового законодавства.

Ознайомитися з розділом англійською можна за посиланням: https://www.legal500.com/guides/chapter/ukraine-tax/

Поняття «рейдерство» відсутнє у Кримінальному кодексі України (ККУ), тому більшість рейдерських схем залишаються безкарними. 

Кодекс має ряд статей, які лише в деякій мірі охоплюють склад такого правопорушення, як рейдерські атаки. Зокрема, вони передбачають кримінальну відповідальність за протиправне заволодіння майном, хоча «рейдерство» набагато ширше поняття. 

В Україні рейдерство розуміють як незаконний метод набуття права власності на чуже майно шляхом використання корупційних зав’язків, підробки документів, шахрайства, силових методів. 

Шановний Президент України Володимир Зеленський після перемоги на виборах казав, що це не тільки він став президентом, кожен громадянин України став президентом. За аналогією хочу зауважити, що тоді і кожен правник – суддя Великої Палати Верховного Суду (ВП ВС). А тому вважаю за необхідне викласти окрему думку.

У своїй Постанові ВП ВС сформувала наступну спірну думку:

Апеляційна палата ВАКС винесла ухвалу від 22 вересня 2022 року у справі 991/1960/22, щодо скарги про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру. Обґрунтовуючи ухвалу, колегія суддів зазначила:

«Визначаючи стандарт «достатня підстава», що застосовується при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.01.2022р. зазначила, що … стандарт доказування «достатня підстава» є значно нижчим порівняно з такими стандартами як «поза розумним сумнівом» (що застосовується під час розгляду кримінального провадження по суті), так і «обґрунтована підозра» (за яким доводиться наявність підстав піддавати конкретну особу заходам забезпечення кримінального провадження) (справа 11 – 132сап21).

Аналогічний підхід має застосовуватися при визначенні «достатності доказів для підозри», що необхідно встановити у відповідності до п.3 ч.1 ст. 276 КПК України».